jtayl.org

На конкурс «Визитная карточка Здолбунівщини»: Дерманский Свято - Троицкий монастырь

На конкурс «Візитівка Здолбунівщини»: Дерманський Свято- Троїцький монастир
Автор: Юлія Люкшин
Опис
Де лиш трава росла колись зелена
Тисячоліттями шумів пустир,
Звівся, як фортеця, в тінях кленів
Дерманський древній монастир
 
Чарує зір сьогодні оця вічність,
Пізнати прагнень дивну таїну.
Вклоняємось доземно будівничим,
Що храм звели в глибоку давнину;
«Монастир» І. Тучин
Культурно-освітній осередок
Навряд чи буде перебільшенням сказати, що в історії України кінця XVI – першої половини XVII століття Дерманський Свято- Троїцький монастир відігравав дуже помітну роль. Майже всі ключові події культурного та релігійного життя цього періоду так чи інакше торкалися цього монастиря.
Не буде новиною і той факт, що монастир, як і тогочасна територія Здолбунівщини, пов’язаний з родиною Острозьких. У вересні 1497 року в замкові біля Топорищ на Житомирщині була укладена та репрезентована грамота, якою великий литовський князь Олександр засвідчив дар гетьманові Костянтину Острозькому маєтностей двох дворів і дев’яти сіл, у числі яких називається і «Дермань» .
З 1499 року виринає в записах і «Дерманский монастирь», котрому тоді володар Острога подарував автографовану книгу «Поучения», а через вісім років рукописне Євангеліє, срібний позолочений потир, хрест з мощами, церковну одежу.

З 1511 року Дерманський монастир – один з найстаріших, широко відомих релігійних, освітніх, культурних осередків Волині. Споруджений на старовинному замчищі, мав вигляд фортеці з камінними стінами до 6 метрів висоти з проробленими стрільницями. Монастир і церкву збудували у XV столітті на кошти князя Василя Красного.
Даміан Наливайко
Передбачаючи окатоличення нащадків, В.-К. Острозький спробував перенести культурно-освітній осередок Волині з Острога до Дерманського монастиря. 12 квітня 1603 р. у Дермані почала працювати друкарня, яку очолив український церковний та культурно-освітній діяч, письменник, перекладач Даміан Наливайко (брат Северина Наливайка). Першим дерманським виданням був віршований панегірик, написаний Д. Наливайком на смерть князя Олександра Острозького – «Лямент дому княжат Остроських…». Згодом у Дермані публікується «Октоїх», «Лист патріарха Мелетія Пігаса до єпископа Іпатія Потія», перекладений з грецької на слов’янську мову одним з найвідоміших діячів дерманського гуртка майбутнім Київським митрополитом Іваном (Іовом) Борецьким. У 1605 р. друкарня повернулась до Острога.
В період 1627-1631 настоятелем монастиря був вихованець Острозької академії, син її ректора видатний український письменник та філософ-полеміст Мелетій Смотрицький, автор «Словянской граматики» – єдиний придатний підручник із слов’янської граматики того часу.

Про історію монастиря можна писати це дуже і дуже багато. Центр Здолбунівського православ’я – Дерманський монастир – майже 2століття (1627-1821рр) належав і католицьким монахам-кармелітам, і францисканським манахам-трапістам. 1821 році у Дерманському монастирі оселились православні монахи Острога на чолі з єпископом Острозьким Єрофеєм. Він писав «…я у себе в Дермані зі своїх кімнат провів електрику на дзвіницю і економію і розмовляю з ким мені потрібно». Мова йшла про перший встановлений в Російській імперії телеграф (тогочасна Волинь була під Росією).
 
Замість хреста у вівтар внесли сокиру
Монастир пережив революційні повстання, щорічну зміну влади, війни. До речі, дзвони Дерманського монастиря досі блукають по світу: у 1915 великий дзвін з золотими та срібними чашами та хрестами був вивезений у Катеринославську губернію(там їх слід пропав), а у 1941 німці вивезли 5 дзвонів, з яких тільки 1 повернувся у Дермань.
Те, що відбувалося у післявоєнний період можна без сумніву назвати періодом морального занепаду. З 1947 року монастир став жіночим (до того весь час свого існування був чоловічим). Та радянська влада силоміць вивезла черниць з монастиря. Опісля в Свято-Троїцькій церкві облаштували продовольчий склад, і на місці вівтаря поставили колодку для рубки м’яса. Сокира, кров, п’яні оргії – такими були справжні атрибути бездушності. А ще атеїсти вирішили позамазувати у храмі все настінне іконописання. Декілька разів на стіни ліг вапняний наліт. Але старовина виявилась настільки невмирущою, що ні час, ні наруга не вирвали її з життя. Коли у 90х роках черниці почали відмивати стіни, то помітили, що ікони не те, що не зіпсувалися – вони навіть не поблідли.

Ігуменя Вероніка (Зощук)
З 2008р у Дерманському Свято-Троїцькому монастирі живе близько 50 монахинь та послушниць. Живе та діє древній монастир під керівництвом розумної, енергійної, діяльної матушки Вероніки, забудовується і прикрашається, береже вікову історію та наповнює людські душі вірою у майбутнє.
 
 
 
І монастир і фортеця
Монастир-фортеця в Дермані спочатку був невеликою фортецею, розташованою на височині. Укріплення мало кам’яні стіни з зубцями, з внутрішніх боків цих стін проходила галерея, міст піднімався на ланцюгах, у подвір’ї були дерев’яна церква, каплиця, кілька кам’яних і безліч дерев’яних житлових і господарських будівель.

Найбільш давні споруди комплексу походять аж з XV-XVII ст. і включають Троїцьку церкву, надбрамну вежу-дзвіницю, келії, флігель, кам’яні оборонні стіни. Церква – з одним куполом, квадратним нефом, прямокутними притвором і апсидою. І хоча історично точний час заснування монастирського комплексу невідомий, в більшості історичних джерел його пов’язують з ім’ям Василя Красного, який в І половині XV століття, укріплюючи свої поселення від татарських набігів, збудував монастир-фортецю.

Розміщена в самому центрі монастирського комплексу невеличка однобанева Троїцька церква – рідкісний, якщо не єдиний за типологічними ознаками кам’яний храм – була споруджена на місці старої кам’яної церкви. Приблизний час нової забудови комплексу – початок XVII ст. напевно ще за життя Костянтина Острозького. Церква набула звичайний тричасний план з однією апсидою та притвором. Чітка чотирикутна середня частина храму розділена двома внутрішніми колонами-підпорами, між якими перекинуті до апсид підпружні арки з вітрилами, що підтримують восьмигранний світловий барабан. Подібне нелогічне сполучення різночасових і різнохарактерних архітектурних прийомів пояснюється бажанням забудовника зберегти конструктивну систему первісного храму.

Найбільш прикметною в монастирському комплексі є Надбрамна вежа-дзвіниця, побудована як оборонна, про що свідчать отвори для стрільби в одному з п’яти ярусів. В першому ярусі вбудовано перекритий напівциркульним зводом кам’яний проїзд. П’ятий ярус – з доволі високими стрільчатими вікнами – по три з кожного фасаду, перетнув позначку 30 метрів висоти, тому дзвіниця височіє над селом як нагадування про бувшу велич. Ця споруда, по суті, перша оборонна споруда в Україні, і одна з небагатьох, що збереглась з XV ст. до наших днів.

 
Монастирські легенди

Таємниці Дерманського замку стосуються, насамперед князя Василя-Костянтина Острозького. Історики до цих пір не дійшли згоди щодо місця поховання самого князя. Так, існує легенда, що князь Острозький похований саме при Дерманському монастирі. Хоча ще одна чи то легенда, чи то історична думка гласить, що князь був похований в Острозі, а потім його внук Костянтин переніс останки діда до Києво-Печерської лаври. Де істина – нам, пересічним читачам, судити важко.
 

Про чиє поховання на території Дерманського монастиря відомо достеменно – так це Мелетія Смотрицького. У 1633 році він був похований у склепі Свято-Троїцької церкви. Смотрицький був найобдарованішим вченим першої половини XVIIст, та він не мав поваги серед вірян. А все тому, що він прийняв уніатство та у 1627р за його сприяння монастир перейшов під контроль уніатів. Існує легенда, що Смотрицький в останні роки життя повернувся до православ’я, з записів літописця Острозького «…М.Смотрицький, архієпископ Полоцький, будучи православним, для архімадритства Дерманського монастиря отступив восточниє церкви і став хульником на церков восточную святую. Потім тую єресь і письмо проклинав, палив і топтав у монастирі печерським при службі Божій і при соборі». До речі, склеп із залишками Смотрицького був замурований у 1891 році із тих пір ні разу не відкривався (125 років).
 

Пам’ятаєте зі шкільної історії історію про хитрого монаха, який кілька років прикидався сином Івана Грозного Дмитрієм? Звали цього монаха Григорієм Отреп’євим. Існує думка, що з 1602 по 1604 він жив у Дерманському монастирі, і за допомогою поляків та козаків він дійшов до Москви, став царем, і війшов в історію як Лжедмитрій І. За легендою, саме Дерманський монастир став поштовхом до такого карколомного кроку
 
Це одна легенда, що оповита пеленою містичності. На території монастиря-замку й донині збереглася велика криниця. У ній було зроблено підземний хід, який виводить на південно-східну сторону гори. Цей підземний хід – одна з найбільших таємниць замку… Вхід до колодязя – замурований. Але на початку 60-х ХХст сюди можна було вільно залізти. Пише заслужений журналіст України родом із Дерманя Володимир Дрозюк: «Я особисто разом зі своїми однокласниками, озброївшись кишеньковим ліхтариком, на раз лазили туди. Щоправда, дійти до самого рівня води у колодязі ми не наважились, але метрів 10-15 підземним ходом побродили. Так ось там, праворуч по ходу, є масивні, ковані залізом двері, закриті на величезний замок.» Що за ними ніхто не знає…
Дерманський Троїцький монастир на знімку Google
В 1633 году он был похоронен в склепе Свято-Троицкой церквиСмотрицький был самым одаренным ученым первой половины Xvii в, и он не имел уважения среди вірянА все потому, что он принял униатство и в 1627р при его содействии монастырь перешел под контроль уніатівІснує легенда, что Смотрицкий в последние годы жизни вернулся к православию, из записей летописца Острожского «...М.Смотрицкий, архиепископ Полоцкий, будучи православным, для архімадритства Дерманского монастыря отступив восточниє церкви и стал хульником церквей на восточную святуюПотім тую ересь и письмо проклинал, жег и топтал в монастыре печерским при службе Божией и при соборе»кстати, склеп с остатками Смотрицкого был замурован в 1891 году с тех пор ни разу не открывался (125 лет).
 

Помните из школьной истории историю про хитрого монаха, который несколько лет притворялся сыном Ивана Грозного Дмитрием? Звали этого монаха Григорием Отреп'євимІснує мнение, что с 1602 по 1604 он жил в Дерманском монастыре, и с помощью поляков и казаков он дошел до Москвы, стал царем, и вошел в историю как Лжедмитрий ИПо легенде, именно Дерманский монастырь стал толчком к такого сногсшибательного шага
 
Это одна легенда, окутанная пеленой містичностіНа территории монастыря-замка и по сей день сохранилась большая криницяУ ней был сделан подземный ход, который выводит на юго-восточную сторону горыЭтот подземный ход – одна из величайших тайн замка... Вход к колодцу – замурованийАле в начале 60-х Хх века сюда можно было свободно залізтиПише заслуженный журналист Украины родом из Дерманя Владимир Дрозюк: «Я лично вместе со своими одноклассниками, вооружившись карманным фонариком, на раз лазили тудиЩоправда, дойти до самого уровня воды в колодце мы не решились, но метров 10-15 подземным ходом побродилиТак вот там, справа по ходу, есть массивные, кованые железом двери, закрытые на огромный замок.» Что за ними никто не знает...
Дерманский Троицкий монастырь на снимке Google..

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Проектирование современного скейт-парка
Современная молодежь зачастую увлекается активными видами спорта – катанием на роликах, скейтбордах, велосипедах, гироскутерах и другом транспорте. Однако для того, чтобы катание приносило удовольствие и плоды в спортивном плане, но не стало причиной возникновения травм, необходимо позаботиться об оборудовании специальной площадки. Кроме того, правильно оборудованная площадка может стать плацдармом для проведения спортивных мероприятий – соревнований и конкурсов. Этапы строительства скейт-парка Строительство современного скейт-парка подразумева...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7