jtayl.org

Телефони довіри та «гарячі лінії» стали поширеною практикою в різних країнах світу ще в середині минулого століття. Найчастіше їхніми користувачами ставали жертви насильства чи дискримінації, люди у відчаї, котрі потребували підтримки та розради. Багатьом із них допомагали професіонали-консультанти, чиї поради та підказки, доброзичливе ставлення дарували надію та бажання змінити життя на краще.
«Людина стане вільною, коли припинить замовчувати свої проблеми» – такий принцип сповідують працівники двох «гарячих ліній», що діють на базі ГО «Ла Страда-Україна». Одна з них – Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації, а друга – Національна дитяча «гаряча лінія».
Яку допомогу вони можуть надати людям у скрутній ситуації? В якому режимі працюють і чи багато отримують звернень? Ці та інші запитання ми обговорюємо з президенткою ГО «Ла Страда-Україна», доктором юридичних наук, професором Катериною  ЛЕВЧЕНКО та директоркою департаменту «гарячих ліній» цієї громадської організації Альоною КРИВУЛЯК.
 
Наші «гарячі лінії» розпочали роботу майже 19 років тому, – повідомила Катерина Левченко. – Першу консультацію з питань запобігання торгівлі людьми ми надали ще 18 жовтня 1997 року. Потім у телефонних зверненнях до нас почала порушуватися тема домашнього насильства. Потім  з’явилися питання захисту прав дітей, бо сімейні проблеми завжди пов’язані з дітьми. Нам телефонували і говорили про те, що болить. І ми зрозуміли, що робота «гарячих ліній» вкрай потрібна і її треба розширювати. Так з’явилася Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації.
 З 2006 року ми почали надавати телефонні консультації дітям, з 2013 року дитяча «гаряча лінія» працює як самостійна.
 Сьогодні на дорослу «гарячу лінію» можна телефонувати цілодобово та щоденно за номером 0800 500 335 або 386 з мобільних. А на Національну дитячу «гарячу лінію» – щодня по буднях з 12.00 до 20.00 год.,  в суботу з 10.00 до 16.00 год. Її номер 0 800 500 225 або 772 з мобільного оператора «Київстар».

– Чиїм досвідом ви користувалися для організації роботи «гарячих ліній»?
Катерина Левченко: – Якщо повернутися в 1997 рік, то ми переважно використовували досвід наших партнерських громадських організацій в різних країнах. Наприклад, «Ла Страда-Польща» або «Ла Страда-Чехія», в яких уже на той час працювали «гарячі лінії». Також нам був відомий позитивний досвід громадських організацій Німеччини, Сполучених Штатів, Болгарії, де були «гарячі лінії» з різних тем. В Україні також використовувався механізм «гарячих ліній», які працювали на базі центрів соціальних служб сім’ї, дітей та молоді майже в усіх областях. Ми бачили, що це дуже ефективний спосіб консультування людей, надання психологічної, інформаційної, правової підтримки.

– Наскільки широкий спектр питань охоплюють ваші «гарячі лінії»?
Катерина Левченко: – Зазвичай ми зосереджуємося на питаннях протидії насильству щодо жінок та дітей, торгівлі людьми, ґендерної нерівності. Цим займається «Ла Страда-Україна», і, будучи постійно на вістрі проблем, ми знаємо, які запити сьогодні є актуальними для громадян, і де через певну бюрократичність та неповороткість не встигає держава. Та це не означає, що ми «звужуємо» свою допомогу.
Наприклад, коли у нас була «гаряча лінія» лише з питань запобігання торгівлі людьми, а нам почали телефонувати постраждалі від домашнього насильства, ми замислилися, як маємо вчинити. Бо ж не можна говорити людям: «Вибачте, але наша «гаряча лінія» не займається цими питаннями». Потрібно було вчити наших консультантів більшій «універсальності», бо тих, хто шукав нашої підтримки, просто не було куди направляти. І ми пішли таким шляхом.
Але, звісно, коли сьогодні нам телефонують люди, яким потрібні консультації щодо ВІЛ/СНІДу, ми таких консультацій не даємо. В Україні працює професійна «гаряча лінія» з попередження ВІЛ/СНІДу. Ми перенаправляємо людей на цю фахову «гарячу лінію».
 Коли сьогодні є спеціальні «гарячі лінії» для переселенців, то якщо звернення стосуються певних адміністративних питань щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ми їх туди і направляємо. Але якщо йдеться про психологічну підтримку або правову, ми надаємо її самі.
 
– А як з’явилася Національна дитяча «гаряча лінія»?
Катерина Левченко: – Спочатку ми надавали консультації дітям на тій самій «гарячій лінії», що й дорослим. Але консультантам було дуже складно працювати в таких умовах. Бо йдеться про різні питання, про різні стилі відповідей, особливості спілкування. Не всі готові легко «переключатися» з однієї вікової категорії на іншу.
Згодом дзвінків від дітей більшало. 2011 року їхня кількість перевищила кількість дзвінків від дорослих. Необхідність в окремій дитячій «гарячій лінії» стала очевидною, ми почали шукати ресурси для її організації. Ми зверталися і до держави, і до приватних організацій. Тоді нас ніхто не підтримав. І ми вирішили, що якщо ситуація складається таким чином, то ми орієнтуватимемося на власні ресурси, працюватимемо на волонтерських засадах і, принаймні, 4-6 годин на день консультуватимемо дітей, бо дітям це потрібно.
Альона Кривуляк: – Сьогодні Національна дитяча «гаряча лінія» має фінансову підтримку, насамперед, від Дитячого фонду ООН – ЮНІСЕФ. Також її надають міжнародні організації Diakonie Katastrophenhilfe та EKПАТ.
Що стосується Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і ґендерної дискримінації, то цілодобовий режим нам забезпечує Фонд народонаселення ООН в Україні. Також підтримку надають міжнародні організації Diakonie Katastrophenhilfe та ICCO, організація «Хліб для мира», Міністерство закордонних справ Королівства Норвегії. Потужним нашим донором є і компанія AVON, і це  хороший показник співпраці з бізнес структурами.
Ми вдячні всім спонсорам. Адже потрібно оплачувати не лише заробітну плату консультантів, але й телефонні дзвінки операторам мобільного чи стаціонарного зв’язку. Бо безкоштовними телефонні дзвінки є лише для наших користувачів.

– Що зумовило роботу дорослої «гарячої лінії» у щоденному та цілодобовому режимі?
Альона Кривуляк: – Коли ми працювали з 10.00 до 18.00 год., багато жінок скаржилися, що не можуть звертатися до нас, адже в цей час знаходяться на роботі і не хочуть оприлюднювати перед колегами свої проблеми. Тепер у нічні години та в неділю ми отримуємо набагато більше звернень, ніж у будні.

– Як часто люди телефонують на ваші «гарячі лінії»?
Альона Кривуляк: – Щороку кількість дзвінків на обидві «гарячі лінії» зростає. Якщо за весь 2015 рік на дорослу лінію ми отримали 9135 звернень, то за неповні шість місяців 2016 року ми вже отримали понад 16,5 тис. звернень.
На дитячу «гарячу лінію» торік було 38417 дзвінків, а на першу половину поточного року – майже 27 тис. дзвінків.

– На дитячу «гарячу лінію» телефонують лише діти?
Альона Кривуляк: – Переважна частина – 95% звернень –  надходить саме від дітей. Решта 5% – дзвінки від дорослих, які телефонують по дитячих запитах. Трапляються звернення від жінок, котрі не знають, як повідомити дітям, що їх батько загинув у зоні військового конфлікту. Це дуже складні розмови…

– Як події, пов’язані з анексією Криму та збройним конфліктом на Донбасі, позначилися на кількості дзвінків?
Альона Кривуляк: – Звичайно, політична ситуація в країні не залишилася осторонь дитячої уваги. Ще в період Майдану нам телефонували чимало дітей з Києва, із Західної України, які переймалися тими подіями.
Сьогодні ми отримуємо дуже багато дзвінків від дітей ВПО, які були змушені залишити власні домівки та школи, повністю змінити коло свого спілкування. Чимало звернень від дітей, чиї батьки залишилися на окупованих територіях, а вони переїхали в інші регіони з кимось із близьких. Так само дуже багато телефонують діти, чиї батьки загинули в результаті збройного конфлікту. З ними непросто спілкуватися, бо що сказати дитині, яка запитує: «Скажіть, коли закінчиться війна?..»
Загалом складні події на сході України суттєво позначилися на характері звернень до нас та на зростанні їх кількості. 2014 року в межах Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації ми почали надавати консультації щодо захисту прав та інтересів ВПО. А запровадження цілодобового режиму роботи привернуло до нас ще дві нові категорії звернень: це дзвінки, пов’язані з антитерористичною операцією, а також дзвінки з окупованих територій.

– Хто телефонує з тимчасово окупованих територій?
Альона Кривуляк: – Найчастіше звідти телефонують у вечірній та нічний час. Ми також проаналізували, що вночі найчастіше дзвонять чоловіки. Одного разу навіть зателефонував бойовик – ми спочатку не зрозуміли, хто він такий, та й він не одразу второпав, що потрапив до Києва. Це був  молодий хлопець, він переймався через розлуку з мамою, котра залишилася в Україні. Розмова з ним була винятковим прецедентом, переважно до нас звертаються люди мирні, їх проблеми стосуються страху, невпевненості у майбутньому, розлучень, домашнього насильства, соціальних виплат на дітей. Ми намагаємося надати консультацію всім громадянам України, звичайно, в межах наших можливостей.

– Ваша допомога обмежується наданням лише консультативних послуг чи вона має й інші прояви?
Катерина Левченко: – Сама по собі консультація, психологічна підтримка – це вже  допомога. Первинні правові консультації ми надаємо в телефонному режимі. Складні випадки, які потребують втручання юристів, ми беремо під наш супровід. Це допомога в оформленні документів, заяв, звернень тощо.
Крім того, по можливості надаємо адвокатську підтримку в справах, які стосуються торгівлі людьми, домашнього насильства і ґендерної дискримінації. І це також дуже важливо.
Час від часу передаємо гуманітарну допомогу для переселенців, сімей з дітьми.
У разі необхідності надається й індивідуальна психологічна підтримка. Так, впродовж березня-травня поточного року психологами ГО «Ла Страда-Україна» було надано 411 очних консультацій для 314 осіб. Серед них – внутрішньо переміщені особи, учасники АТО, члени їх родин, члени громад, які потерпіли через конфлікти.
Альона Кривуляк: – Коли ми приймаємо повідомлення стосовно насильства та жорстокого поводження з дітьми, то одразу надсилаємо звернення до районної служби у справах дітей і просимо відреагувати на нього. У нас хороша співпраця з Міністерством соціальної політики, з Національною поліцією України, вони завжди дуже щиро реагують на такі наші звернення.

– Для того, щоб сконтактувати з вами, неодмінно треба дзвонити по телефону чи також можна скористатися іншими засобами зв’язку?
Альона Кривуляк: – Основною є телефонна «гаряча лінія», але ми відкриті з будь-якого джерела. Працюємо в цілодобовому режимі на Скайпі, маємо електронну адресу. Є люди, які листуються з нами через «Укрпошту», бо не мають доступу до інших засобів зв’язку. І ми так само реагуємо на ці звернення.
Щодо дитячої «гарячої лінії», то хочемо започаткувати консультування через мобільні додатки, діти дуже прогресивні в цьому напрямку.
Працюємо ми і в соціальних мережах. Зокрема, з дорослими – на нашій сторінці у Facebook. Розміщаємо тут наші анонси, повідомляємо про наступні консультації фахівців і час, коли з ними можна зв’язатися.

– Що ви робите у випадку, якщо не готові до миттєвої відповіді на поставлене запитання?
 Альона Кривуляк: – У нас двоканальна «гаряча лінія» і одночасно працюють два консультанти. Наприклад, психолог і юрист, чи психолог і соціальний працівник тощо. Ми запитуємо наших абонентів, чия консультація їм потрібна. Якщо йдеться про юридичну, їх з’єднують із юристом, якщо психологічна – із психологом. Хоча ми стараємося готувати універсальних консультантів, які могли б бути і психологами, і юристами, і соціальними працівниками.

– За якими критеріями добираються консультанти «гарячих ліній»?
Альона Кривуляк: – Переважно в нас консультують психологи, юристи, соціальні працівники та соціальні педагоги. Наприкінці минулого року у нас проходив масштабний набір консультантів, бо ми готувалися працювати цілодобово. Ми обирали за освітою та наявним досвідом роботи, проводили з кандидатами співбесіди. Для тих, хто пройшов конкурс, організували навчання, потому був випробувальний термін. Тому весь цей процес досить трудомісткий і довготривалий. Але ми обрали найкращих.

– Яку роль в процесі миротворення відіграють ваші «гарячі лінії»? Чи вдається вам налаштувати людей, які пройшли через конфлікти, на миролюбність та толерантність?
Катерина Левченко: – Конфлікти на мікрорівні пов’язані з конфліктами на макрорівні і навпаки. Якщо багато насильства в суспільстві, а родина є частиною суспільства, то відповідно відтворюються вже усталені моделі поведінки.
Тому коли нам вдається допомогти конкретній людині або конкретній сім’ї, ми вважаємо, що зробили свій маленький внесок у встановлення миру.
Надаючи психологічну, інформаційну підтримку, ми допомагаємо людям знайти мир у душі, у сім’ї, у взаємовідносинах із близькими людьми. І дуже сподіваємося, що це позначиться на тому, що більше людей прагнутимуть миру і мир буде швидше досягнутий.
 
Володимир ДОБРОТА,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
У нас хорошее сотрудничество с Министерством социальной политики, с Национальной полицией Украины, они всегда очень искренне реагируют на такие наши обращения.

– Для того, чтобы связаться с вами, обязательно нужно звонить по телефону или можно воспользоваться другими средствами связи?
Алена Кривуляк: – Основной является телефонная «горячая линия», но мы открыты с любого джерелаПрацюємо в круглосуточном режиме на Скайпе, имеем электронную адресует люди, которые переписываются с нами через «Укрпочту», потому что не имеют доступа к другим средствам связи с истончением мы так же реагируем на эти обращения.
Относительно детской «горячей линии», то хотим начать консультирование через мобильные приложения, дети очень прогрессивные в этом направлении.
Работаем мы и в социальных мережахЗокрема, со взрослыми – на нашей странице в FacebookРозміщаємо здесь наши анонсы, сообщаем о следующих консультации специалистов и время, когда с ними можно связаться.

– Что вы делаете в случае, если не готовы к мгновенного ответа на поставленный вопрос?
Алена Кривуляк: – У нас сдвоенный «горячая линия» и одновременно работают два консультантиНаприклад, психолог и юрист, психолог и социальный работник тощоМи спрашиваем наших абонентов, чья консультация им потрібнаЯкщо речь идет о юридическом, их соединяют с юристом, если психологическая – с психологомХоча мы стараемся готовить универсальных консультантов, которые могли бы быть и психологами, и юристами, социальными работниками.

– По каким критериям отбираются консультанты «горячих линий»?
Алена Кривуляк: – в Основном у нас консультируют психологи, юристы, социальные работники и социальные педагогиНаприкінці прошлого года у нас проходил масштабный набор консультантов, потому что мы готовились работать цілодобовоМи выбирали за образованием и имеющимся опытом работы, проводили с кандидатами співбесідиДля тех, кто прошел конкурс, организовали обучение, потом был испытательный термінТому весь этот процесс довольно трудоемкий и довготривалийАле мы выбрали лучших.

– Какую роль в процессе миротворчество играют ваши «горячие линии»? Вам удается настроить людей, которые прошли через конфликты, на миролюбие и толерантность?
Екатерина Левченко: – Конфликты на микроуровне связаны с конфликтами на макроуровне и навпакиЯкщо много насилия в обществе, а семья является частью общества, то соответственно воспроизводятся уже устоявшиеся модели поведения.
Поэтому когда нам удается помочь конкретному человеку или конкретной семье, мы считаем, что внесли свой маленький вклад в установление мира.
Оказывая психологическую, информационную поддержку, мы помогаем людям найти мир в душе, в семье, во взаимоотношениях с близкими людьмиІ очень надеемся, что это скажется на том, что больше людей будут стремиться к миру и мир будет быстрее достигнут.
 
Владимир ДОБРОТА,
Национальный пресс-клуб «Украинская перспектива»..

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Кровля «под ключ»
Кровля – это один из самых важных элементов любого жилого или коммерческого здания. Помимо декоративной функции, она выполняет еще и защитную – благодаря прочности материала в помещение не проникает влага, ветер, а потому создаются наиболее благоприятные условия для проживания и сохранности личных вещей и техники. Качественная кровля, заказать монтаж которой можно на сайте roofkey.ru, прослужит своему владельцу в течение долгих лет и полностью оправдает все затраченные на ее приобретение средства. Составные элементы кровли Любая кровля состоит...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7