jtayl.org

Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ разом з Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» у рамках Проекту «Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства» за підтримки Європейського Союзу та Проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС) запрошують міста та об’єднані територіальні громади до участі у Проекті, у рамках якого протягом 2017 року буде надана допомога у запровадженні громадського бюджету.

Підтримка передбачає:

  • проведення семінарів, тренінгів;
  • надання консультацій та супроводження процесу запровадження громадського бюджету;
  • проведення навчальних візитів;
  • фінансова підтримка інформаційної кампанії та організації етапів громадського бюджету;
  • надання програмного забезпечення для здійснення голосування мешканців.

Експерти Проекту: координатори громадських бюджетів українських міст, автори проектів, члени робочих груп, які мають досвід реалізації партиципаторного бюджету, а також польські практики бюджету участі.
У разі зацікавленості до участі у Проекті, просимо надіслати до 23:59 20 січня 2017 року лист за підписом голови органу місцевого самоврядування на електронну адресу pauci.pb@gmail.com, у якому зазначити мотивацію громади у впровадженні громадського бюджету та очікувані результати. Планується, що заходи Проекту розпочнуться у лютому 2017 року. Для участі у Проекті буде запрошено 8 міст і 2 об’єднані територіальні громади, про що буде повідомлено на веб-сайтах Фундації ПАУСІ http://www.pauci.org та Фонду Східна Європа www.eef.org.ua
За довідками можна звертатися до Костянтина Плоского, тел.+380672228065 та Леоніда Доноса, +380507733798, pauci.pb@gmail.com.
Вашій увазі пропонується коротка довідка про розвиток громадського бюджету в Україні, думки практиків партиципаторного бюджетування та інформація щодо громадських бюджетів у містах, які за підтримки Фундації ПАУСІ впроваджують громадський бюджет у 2015-2016 роках.
Розвиток громадського (партиципаторного) бюджету в Україні
Громадський (партиципаторний) бюджет можна визначити як інструмент прямої демократії, за допомогою якого громадяни беруть участь у прийнятті рішень щодо розподілу бюджетних коштів на реалізацію власних проектів.
Цей процес у різних українських містах має такі назви: бюджет участі, учасницький бюджет, бюджет громадських ініціатив тощо.
Складовими процесу є п’ять етапів:

  1. інформаційна, промоційна кампанія;
  2. подання проектів громадянами;
  3. верифікація проектів експертами виконавчих органів;
  4. голосування за проекти громадянами та підрахунок результатів;
  5. реалізація проектів виконавчими органами та оцінка процесу.

Історія партиципаторного бюджету в Україні розпочалася у 2015 році, коли три українські міста: Черкаси, Чернігів та Полтава за підтримки Фундації ПАУСІ у рамках Польсько-Канадської програми підтримки демократії прийняли відповідні установчі документи та створили робочі органи щодо запровадження процесу. Чернігівська та Черкаська міська рада у цьому ж році розпочали цикл партиципаторного бюджету і у 2016 році вже реалізували близько 20 проектів мешканців. Також місто Луцьк у 2015 році розпочало реалізацію власної моделі громадського бюджету. За підтримки Фундації у 2016 році ще шість міст запровадили громадський бюджет: Суми, Житомир, Прилуки, Ромни, Бердичів, Ірпінь. Мешканцями цих міст було подано понад 550 проектів розвитку громад, з яких до реалізації у 2017 році обрано 124 проекти. За допомоги інших інституцій громадського суспільства, зокрема Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД), а також власними силами місцевого самоврядування, бюджет участі у 2016 році був запроваджений ще у більше ніж 20 українських містах. Суми, яка виділялися місцевими радами на громадський бюджет, становили від 50 тис. до 16 млн. гривень.
У листопаді 2016 року у м.Ірпінь відбувся Перший форум практиків партиципаторного бюджету в Україні «Коли містом керують мешканці», який зібрав представників більше 20 міст.
Практики громадського бюджету українських міст про перший власний досвід
Орест Файфурка – координатор Громадського бюджету міста Львова
– Громадський бюджет міста Львова цікавий тим, що він був створений з ініціативи дуже різних людей. Ідея створення цього механізму була у посадовців міської ради, громадських активістів, науковців та депутатів, які зрештою сіли за круглий стіл, порадились, подискутували та спільно напрацювали проект Положення. 30 червня, на пленарному засіданні Львівської міської ради за Положення про громадський бюджет м. Львова проголосували депутати усіх політичних сил, що представлені в раді! І це не дивно, адже громадський бюджет – це унікальний інструмент для активних львів’ян щоб взяти безпосередню участь в управлінні містом. Мешканці міста можуть самостійні ініціювати та обирати, на що саме необхідно витрачати кошти міського бюджету, яким чином покращити благоустрій їхніх дворів, вулиць та районів. Важливо, що вони роблять це спільно зі сусідами – зустрічаються, обговорюють ідеї, вдосконалюють їх, та голосують. Люди навчаються разом планувати, складати проекти, проводити інформаційні кампанії, працювати з бюджетними коштами і впливати на те, що робиться довкола них. Знаючи активність львів’ян, для громадського бюджету Львова ми передбачали 16 мільйонів – найбільшу на той час суму серед українських міст! Було багато скептиків, які сумнівалися, чи буде в містян стільки ідей, щоб використати цю суму в перший рік, чи голосуватимуть люди. В результаті ми отримали 265 проектів на 140 мільйонів грн., а участь в голосуванні взяло більше 23 тисяч осіб. В результаті місто реалізовуватиме у 2017 році 67 проектів на суму понад 17 млн. грн. Це модернізація парків та скверів, бібліотек та шкіл, створення дитячих і спортивних майданчиків, громадських просторів, місць для вигулу собак, закупівля необхідного медичного обладнання, та багато інших ідей, що будуть втілені в життя! Громадський бюджет – це не лише визначення пріоритетності тих чи інших видатків у міському бюджеті. Це відкритий та прозорий діалог влади з громадою про її потреби та болючі місця. Це формування нової генерації громадських активістів, які творитимуть зміни в своїх громадах і матимуть для цього необхідний правовий інструмент. Необхідно, щоб для ініціативних мешканців така можливість була у всіх містах України.
Роман Широких
Член робочої групи щодо реалізації Бюджету участі у м.Полтаві

Якими були Ваші очікування від проекту на початку його впровадження? Що вдалося реалізувати, а що ні?
– На початку проекту насамперед очікував розібратись в механізмах прямої демократії та партиципації в практичному аспекті. На початку реалізації проекту, для себе за мету ставив знайти точку комунікації між владою та місцевими жителями. Точку порозуміння та початку співпраці над спільними питаннями та проектами. Стосовно що вдалось реалізувати, а що ні. Це важке питання, тому що перші паростки вже пущені, але для остаточного досягнення цілі повинно пройти років пять.
Хто приймав участь у процесі та які відносини склалися між учасниками? Які б позитивні тенденції ви змогли б відмітити у діалозі громади?
– В процесі реалізації Бюджету участі в робочу групу увійшли по п’ять представників від працівників міськвиконкому, депутатського корпусу та громадських активістів. Найбільше навантаження з реалізації проекту лягло на плечі на працівників міськвиконкому. Чесно кажучи, що депутати міської ради приймали більш пасивну роль в підготовці нормативних документів та планування реалізації Бюджету участі, але деякі активно підключились до популяризації Бюджету участі та окремих поданих проектів. Роль громадських активістів була більш дорадчою та ситуативно практичної саме в процесі реалізації ініціативи.
Як ви вважаєте, що стало запорукою того, що проект і надалі реалізовується у вашій територіальній громаді?
– Основною причиною реалізації проекту і по сьогоднішній день, я вважаю, що це альтруїзм головних людей в реалізації ініціативи, що не опустили руки перед великими складнощами, безумовно підтримка ПАУСІ та командна робота.
Чи став партиципаторний (громадський) бюджет для вашої громади чимось більшим, ніж один із проектів міської ради? Якщо так, що саме допомогло досягти такого результату?
– Так, безумовно став. Напевно тому, що цей проект є якісно новим для України та міст в цілому. Цей проект неможливо реалізувати для «галочки», а в нього постійно потрібно вкладати душу та радитись с жителями, слухати їх та робити висновки. Тільки разом можна досягти якісного продукту, який буде влаштовувати як міську владу так и жителів міста. Я вважаю, що це і є основною відмінністю між звичайними проектами міської влади та Бюджетом участі.
Щоб ви могли порадити колегам, які будуть запроваджувати громадський бюджет із власного досвіду?
– Перш за все, це почати говорити на одній «хвилі» між організаторами проекту. Підібрати команду не «зручну» для себе, а людей з одними цінностями, які б хотіли внести позитивні практики до себе в громади та структурно змінити мислення та комунікацію між населенням та міською владою.
Людмила Проценко
Член координаційної ради з впровадження громадського бюджету у м.Черкаси

– Варто зазначити, що люди, які увійшли до складу Координаційної ради стали її учасниками з різних причин. Є люди які вболівають за своє місто, також ті, кому дали розрядження, дехто долучився заради престижу, хто від недовіри до влади з бажанням контролювати процес.
Як наслідок, коли постає питання включення в робочий процес. Люди які не вболівають за безперешкодну реалізацію поставлених задач – відсутні, і та робота яка має бути виконаною всіма і швидко, виконується малою кількістю і довше.
Участь громадськості дуже важлива і потрібна на багатьох етапах циклу реалізації громадського бюджету.
Як показав досвід впровадження Громадського бюджету в м. Черкаси існують і негативні моменти на різних етапах циклу. Зазначу, що плюсів в запровадженні Громадського бюджету значно більше, ніж мінусів, і тому потрібно втілювати такі ідеї в життя. В результаті ми обов’язково матимемо суспільство об’єднане спільною метою – робити свій життєвий простір кращим. Ми сприятимемо залученню населення до процесу прийняття рішень на місцевому рівні, підвищимо рівень довіри громадян до місцевої влади. В той же час це буде забезпечувати відкритість діяльності органів місцевого самоврядування та прозорість процесу прийняття рішень шляхом надання жителям міста можливість безпосереднього впливу на бюджетну політику. Завдяки поданим проектам ми маємо об’єктивну оцінку проблем, які найбільш хвилюють жителів міста. Це в свою чергу є орієнтиром при формуванні завдань для влади на наступні періоди.
Тетяна Харенко
Заступник голови координаційної ради з питань громадського бюджету, заступник департаменту фінансової політики Черкаської міської ради

Якими були Ваші очікування від проекту на початку його впровадження? Що вдалося реалізувати, а що ні?
– На початку впровадження проекту Черкаси розпочинало реалізацію громадського бюджету одними з перших в Україні ще в 2015 році, тому очікуваннями першого етапу було побороти спротив та не сприйняття проекту, яка мала місце як серед громадських активістів, так і серед депутатського корпусу. Крім цього, очікували підтримку з боку учасників процесу, зокрема жителів міста. Враховуючи, що показники громадського бюджету Черкас по поданих проектах, кількості учасників голосування та сума на реалізацію ідей на другий рік збільшилися в двічі, можна з впевненістю сказати про вдалу реалізацію проекту в місті та виправдання перших сподівань. Проте прийняття однієї програми не змінює загальноприйнятих взаємовідносин між громадським сектором та самоврядуванням, між структурними підрозділами виконавчих органів всередині та якість виконання робіт підрядними організаціями. А тому удосконалення цих відносин на сьогодні є не досягнутими завданнями та очікуваннями майбутнього в процесі реалізації громадського бюджету наступних років. І саме якісне удосконалення цих напрямків має змінити не тільки показники та сприйняття громадського бюджету, але і суспільство в цілому.
Хто приймав участь у процесі та які відносини склалися між учасниками? Які б позитивні тенденції ви змогли б відмітити у діалозі громади?
– У процесі запровадження та реалізації громадського бюджету в м. Черкаси приймали участь соціально-активні жителі міста: працівники міської ради, громадські активісти та депутати. І якщо на початку процесу домовлятися було досить складно, до вже протягом другого року погодження етапів реалізації та визначення вектору руху був набагато швидшим та конструктивнішим. Близько 4% жителів міста Черкаси взяли участь у процесах громадського бюджету на різних етапах. Це є досить високим показником при досить жорстких умовах ідентифікації особи в Україні. І це дозволило побачити проблеми та побажання жителів з протилежного, невластивого для інших програм боку. В той же час необхідно намагатися «вписувати» проекти громадського бюджету у інші, вже існуючі правила та програми міста. І це є найскладнішим завданням та запорукою успішного функціонування громадського бюджету в довгостроковій перспективі.
Як ви вважаєте, що стало запорукою того, що проект і надалі реалізовується у вашій територіальній громаді?
– Реалізація проекту протягом декількох років зумовлена вдалим формуванням команди, яка над ним працювала, якісною та конструктивною підтримкою з боку незалежних експертів PAUСI, оптимізмом учасників та створенням достатньо прозорого механізму дії. Крім того, можливість удосконалення цього механізму в наступних періодах дає можливість йому розвиватися та адаптуватися до реалій України.
Чи став партиципаторний (громадський) бюджет для вашої громади чимось більшим, ніж один із проектів міської ради? Якщо так, що саме допомогло досягти такого результату?
– Громадський бюджет в Черкасах зміг поєднати ентузіазм та гнучкість громадського сектору з реальними можливостями влади, що до цього не вдавалося зробити іншим проектам. Такий результат був досягнутий завдяки факторам, зазначених в попередньому пункті.
Щоб ви могли порадити колегам, які будуть запроваджувати громадський бюджет із власного досвіду ?
Щодо побажань своїм колегам:

  • не бійтеся високої активності учасників на початку – через рік залишаться лише найстійкіші та дійсно зацікавлені в процесі;
  • вивчаючи досвід інших не забувайте про особливості власної території;
  • залучайте до організаційного процесу тих, хто критикує та заперечує, у більшості запалу вистачає максимум на пів-року;
  • визначайте відразу відповідальних за координацію процесу, оскільки саме від координатора залежить динамічність та послідовність процесу.

І в кінці хотілося б побажати оптимізму та гарної команди для роботи над громадським бюджетом, оскільки «де дружніші, там і сильніші»!
Олена Канавець
Координатор громадського бюджету м.Прилуки

Якими були Ваші очікування від проекту на початку його впровадження? Що вдалося реалізувати, а що ні?
– Впровадження громадського бюджету ще один механізм активізації громади у вирішенні питань місцевого значення. Мешканці матимуть реальну можливість запропонувати свої альтернативи у розвитку міста, а не лише критикувати. Усвідомлювала, що всі процедурні питання громадського бюджету будуть обмежені часом, а відповідно потребуватимуть командної роботи та методичної підтримки з боку Фундації ПАУСІ. Результати цього року: активність у подачі проектів та їх підтримці мешканцями.
Хто приймав участь у процесі та які відносини склалися між учасниками? Які б позитивні тенденції ви змогли б відмітити у діалозі громади?
– Задля впровадження громадського бюджету та напрацювання нормативних документів була створена робоча група, до складу якої ввійшли працівники міськвиконкому, громадськості, депутати міської ради. Більшість членів робочої групи – учасники семінарів ПАУСІ, а тому є розуміння суті громадського бюджету.
Як ви вважаєте, що стало запорукою того, що проект і надалі реалізовується у вашій територіальній громаді?
– Запорукою для успішного продовження впровадження громадського бюджету є звичайно реалізація самих проектів-переможців. Тому якщо у 2017 році будуть успішно реалізовані ініціативи мешканців, то відповідно матимемо і цікаві ідеї, і співпрацю при підготовці реальних пропозицій, і активність прилучан при голосуванні.
Чи став партиципаторний (громадський) бюджет для вашої громади чимось більшим, ніж один із проектів міської ради? Якщо так, що саме допомогло досягти такого результату?
– Кількість та різноманітність проектів, а також активність при голосуванні за проекти свідчать, що мешканці хочуть бути залученими до розвитку міста. Багатьох активних мешканців громадський бюджет згуртував, громадські організації стали більш дієвими та мають нові плани та проекти.
Щоб ви могли порадити колегам, які будуть запроваджувати громадський бюджет із власного досвіду?
– Колегам порадила б звернути увагу на часові рамки впровадження етапів громадського бюджету та загалом на розподіл функцій відповідальних. Також командна робота й повна підтримка перших осіб міста сприятимуть ефективній реалізації ідеї громадського бюджету. Громадський бюджет має бути без політики та політичних партій.

Большинство членов рабочей группы – участники семинаров ПАУСИ, а потому есть понимание сути общественного бюджета.
Как вы считаете, что стало залогом того, что проект и в дальнейшем реализуется в вашей территориальной общине?
– Залогом для успешного продолжения внедрения общественного бюджета есть конечно реализация самих проектов-переможцівТому если в 2017 году будут успешно реализованы инициативы жильцов, то соответственно получим и интересные идеи, и сотрудничество при подготовке реальных предложений, и активность прилучан при голосовании.
Стал партиципаторний (общественный) бюджет для вашей общины чем-то большим, чем один из проектов городского совета? Если так, что именно помогло достичь такого результата?
– Количество и разнообразие проектов, а также активность при голосовании за проекты свидетельствуют, что жители хотят быть привлеченными к развитию містаБагатьох активных жителей общественный бюджет сплотил, общественные организации стали более действенными и имеют новые планы и проекты.
Чтобы вы могли посоветовать коллегам, которые будут вводить общественный бюджет из собственного опыта?
– Коллегам посоветовала бы обратить внимание на временные рамки этапов внедрения общественного бюджета и в целом на распределение функций відповідальнихТакож командная работа и полная поддержка первых лиц города будут способствовать эффективной реализации идеи общественного бюджетуГромадський бюджет должен быть без политики и политических партий...

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Агропромышленный холдинг "Агросила" запустил в Набережных Челнах новый крупный комплекс по глубокой переработке куриного мяса. Объект получил название "Челны-МПК". Производственные мощности комплекса позволяют в год выпустить 49 500 тонн продукции. Выход на полную мощность запланирован на конец этого года. Вложения в строительство комплекса "Челны-МПК" - более 3 миллиардов. рублей. При этом большая часть средств ушла на техническое оснащение объекта. Открытие комплекса в Набережных Челнах позволит "Агросиле" существенно увеличить объемы перераб...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7